ВИКОРИСТАННЯ МАТРИЧНИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Викладання основних понять, концепцій, принципів електродинаміки в закладах вищої технічної освіти здійснюється згідно з принципом наступності «від простого до складного», що з методологічної точки зору означає продовження курсу фізики середньої школи й певною мірою нагадує історію розвитку електродинаміки. Сучасні тенденції в науковій та інженерній сферах вимагають широкого застосування багатовимірних просторів, зокрема конфігураційних і фазових, тензорної алгебри та комп’ютерних технологій у моделюванні складних електромеханічних систем. Цей напрямок передбачає відмову від традиційних геометричних методів, що ґрунтуються на векторній алгебрі та векторному аналізі, оскільки вони виявляються недостатньо ефективними для опису складних структур й явищ, які характеризуються великою кількістю взаємозалежних параметрів і нелінійних взаємодій. Як основа вивчення електродинаміки вони втрачають свою актуальність на відміну від аналітичних (координатних) методів, що побудовані на матричному формалізмі. Застосування матричного апарату дозволяє формулювати і навіть отримувати основні рівняння електродинаміки для полегшення розв’язання практичних задач.