РОЗВИТОК ГРАМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ НАВЧАННЯ

Автор(и)

  • V. V. Samarina Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна
  • O. Shamrai Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2018.83.0.54

Ключові слова:

аналіз дискурсу, граматика, ІКТ іноземна мова, пізнання

Анотація

Стаття спрямована на висвітлення корисності граматичних пояснень, пов'язаних з прототипами реальних постановок висловлювань.
У світлі результатів психолінгвістики та когнітивної психології, що стосуються моделей навчання та усного виробничих процесів, ця стаття має дві цілі. Перш ніж досліджувати потенційний розвиток граматичної діяльності в середовищі цифрового навчання, у першій частині вивчається, як ми можемо збагнути граматичні пояснення, спрямовані на інтеграцію поточних результатів з аналізу дискурсу та текстової лінгвістики. Ця перша частина спрямована на висвітлення корисності граматичних пояснень, коли це пов'язано з прототипами реальних постановок висловлювань. У той же час текстові функції пов’язані граматичними маркерами для завершення аналізу текстової структури. У другій частині статті досліджуються можливості створення дидактичної діяльності з ресурсами ІКТ, які можуть допомогти учням усвідомити граматичні процедури для відповідного виробництва та прийому дискурсів у реальних ситуаціях. Ситуативні прототипи, в тісному зв'язку з граматичними інструментами, що складають їх ознаки або підказки, відіграють важливу роль у відновленні знань у відповідний час для повторного використання. Мета полягає в тому, щоб запропонувати «інструменти», які сприяють укладанню текстів, які закріплені за автентичними вербальними взаємодіями. Граматика, що є результатом цього підходу, спрямована на відображення реальності когнітивного та соціального функціонування мови і не входить в теоретичну лінгвістичну структуру, визначену апріорі. Отже, це не питання отримання або адаптації певної мовної моделі. Інформаційно-комунікаційні технології розширюють спектр педагогічної діяльності та сприяють розвитку більш складних методів навчання з метою розширення можливостей учнів, що сприяє їх навчанню, а також з метою розвитку соціально-емоційних аспектів навчання. Наявність корпусу текстів на віртуальному робочому столі дає змогу значно збільшити кількість текстів, доступних учням, що обов'язково обмежується при маніпулюванні паперовими документами. Роль куратора, очевидно, полягає в тому, щоб забезпечити відповідний корпус для цілеспрямованих досліджень, ініціювати використання інструментів та програмного забезпечення, що вже використовувались, а також допомогти учням сформулювати, які типи контекстів можуть бути цікавими для корекції, на основі синтезу раніше сформованих правил та формулюванні труднощів, пов'язаних із їх застосуванням, які вони могли зустріти особисто.
Різні типи програмного забезпечення або систем можуть бути використані для підтримки діяльності: подкастінг, патчі, платформи дистанційного навчання, форуми, для полегшення вивчення корпусу текстів. У той же час науково-дослідна діяльність також може бути оснащена інструментами, які полегшують його.

Біографії авторів

V. V. Samarina, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

к.філол. н., доц.

O. Shamrai, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

ст. викл.

Посилання

Demaizière F. Didactique des langues et TIC : les aides à l’apprentissage // Alsic [En ligne]. – Vol. 10, n° 1. – 2007. – document alsic_v10_01-rec1, mis en ligne le 30 mars 2007. Consulté le 23 avril 2018. – Available at : http://journals.openedition.org/alsic/220 ; DOI : 10.4000/alsic.220

Lapaire Jean-Rémi. De la grammaire anglaise baladodiffusée au portfolio grammatical électronique : vers de nouvelles pratiques adaptées à l'ère du numérique // Alsic [En ligne]. – Vol. 12. – 2009. – mis en ligne le 06 décembre 2009. Consulté le 23 avril 2018. – Available at : http://journals.openedition.org/alsic/1314 ; DOI : 10.4000/alsic.1314

Besse H., Porquier R. Grammaires et didactique des langues. – Paris : Crédif-Hatier, 1991. –

p.

Barbazan Muriel. Intégrer les Tice à une approche cognitive de la grammaire du discours // Alsic [En ligne]. – Vol. 14. – 2011. – mis en ligne le 10 septembre 2011. Consulté le 23 avril 2018. – Available at : http://journals.openedition.org/alsic/2337 ; DOI : 10.4000/alsic.2337

Weinrich H. Textgrammatik der französischen Sprache. –Stuttgart : Klett, 1982. – 894 S.

Lehuen J., Kitlinska S. Simulation Globale en Réseau pour le FLE ? La Plate-forme Informatique MEPA-2D // Sticef. – vol. 13. – 2006. – Available at : http://sticef.univ-lemans.fr/num/vol2006/lehuen-06/sticef_2006_lehuen_06p.pdf

Dejean-Thircuir Charlotte. Modalités de collaboration entre étudiants et constitution d'une communauté dans une activité à distance // Alsic [En ligne]. –Vol. 11. – n°1. – 2008. – document alsic_v11_07-rec2, mis en ligne le 30 juin 2008. Consulté le 23 avril 2018. – Available at : http://journals.openedition.org/alsic/803 ; DOI : 10.4000/alsic.803

Mangenot François. Pratiques pédagogiques instrumentées et propriétés des outils : le cas des forums // Revue STICEF. –Volume 15. – 2008. – Available at : http://sticef.org

##submission.downloads##

Номер

Розділ

СУМІЖНІ ГАЛУЗІ