ВПЛИВ УТВОРЕННЯ КАРБІДУ ТИТАНА НА ВНУТРІШНЮ ТЕПЛОТУ ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ВАННИ

Анотація

Проблема – В теперішній час для підвищення довговічності штампового інструменту застосовуються дорогоцінні сплави з легуючими елементами, які в Україні є дефіцитними  та дорогими. У зв’язку з цим, дослідження, які спрямовані на зниження енерго– i ресурсозатрат при відновленні металооброблюючого інструменту та одночасному підвищенню його надійності та довговічності, є особливо актуальними. Ціль – дослідження розподілу карбідної фази TiC в зносостійких наплавочних сплавах системи Cr–Mn–Mo–Ti. Методологічно робота виконана таким чином: на основі літературних джерел та виробничих досліджень вивчені умови роботи штампів для гарячої обробки металу. Аналіз існуючих сплавів та технологій їх нанесення показав, що всі вони мають як переваги, так і недоліки. На основі цього були розроблені економнолеговані зносостійкі сплави системи Cr–Mn–Mo–Ti на основі заліза з обмеженим змістом хрому (до 3 %) та молібдену (до 5 %) і запропонована технологія їх нанесення із знеструмленою присадкою, яка подається у головну частину зварювальної ванни. Результати – Застосування наплавлення порошковими дротами з екзогенних введенням карбідів в зварювальну ванну сприяє більш рівномірному розподілу карбідної фази в об’ємі металу в порівнянні з ендогенним вводом карбідів. При цьому збільшення вмісту Mn і Cr в наплавленому металі знижує активність вуглецю як карбідоутворюючого елемента. Збільшення кількості карбідної фази TiC підвищує внутрішню теплоту наплавленого металу при екзогенному її введенні. Практична значимість – Розроблені склади зносостійких покрить з обмеженим змістом дефіцитних легуючих елементів i технологія їх нанесення. Використання розроблених зносостійких сплавів і технологій їх нанесення дозволило знизити концентрації легуючих елементів, зменшити трудомісткість термічної обробки відновленого штампів, зменшити відносну масу флюсу і долю витрат електроенергії, підвищити основні технологічні показники наплавлення.