Неоекологічні підходи до оцінювання та зменшення антропогенного навантаження на довкілля
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2025.110.0.65Ключові слова:
неоекологія, антропогенне навантаження, екологічний моніторинг, біотехнології, циркулярна економіка, екологічна безпекаАнотація
У статті розглянуто сучасні неоекологічні підходи до оцінки та мінімізації антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Проаналізовано методи кількісної та якісної оцінки впливу промислових, транспортних і сільськогосподарських об'єктів на екосистеми. Розглянуто інноваційні технології та інженерні рішення, спрямовані на зниження негативних екологічних наслідків, зокрема біотехнологічні методи рекультивації, екологічний моніторинг та впровадження циркулярної економіки. Окрему увагу приділено адаптації міжнародних екологічних стандартів та їх впливу на регулювання антропогенного навантаження.
Посилання
Бойко В.П., Мельник О.С., Савченко Л.В. Системи екологічного моніторингу: сучасні технології та перспективи розвитку. Еколо-гічний вісник України. Київ, 2021. №4. С. 12–18.
Гончаренко П.М., Сидоренко Ю.О., Кова-ленко І.В. Біотехнологічні методи рекульти-вації забруднених територій. Наукові праці Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2020. Вип. 314. С. 65–72.
ДСТУ ISO 14001:2015. Системи екологі-чного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування. Київ, 2015.
Шевченко А.Г., Пилипенко Д.О. Викорис-тання водневих технологій у транспортному секторі: проблеми та перспективи. Автомо-більний транспорт і екологія. Харків, 2022. №2. С. 27–34.
Кравець В.М., Лисенко Ю.А. Циркулярна економіка як стратегія мінімізації антропо-генного навантаження. Екологічна безпека та природокористування. Дніпро, 2019. Вип. 28. С. 44–51.
ISO 50001:2018. Energy management systems — Requirements with guidance for use. International Organization for Standardization, 2018.
Європейська комісія. Екологічні стандар-ти та їх впровадження у країнах ЄС. Офіцій-ний звіт Європейської комісії. Брюссель, 2020. 124 с.
Welcome to Circular Economy. 2023. URL: http://www.circulareconomy.org (дата звер-нення 15.03.2025).
Patent № US 10,876,543 B2 United States. System and method for environmental impact monitoring. Опубл. 15.02.2021.
Artificial Intelligence in Environmental Protection. 2022. URL: http://www.aienvironment.com/articles (дата звернення 12.03.2025).).
Козлов А. С. (2019). Вплив промислових підприємств на навколишнє середовище. Журнал екологічних досліджень, 3(1), 56-60.
Бобровський В. П. (2020). Технології зниження впливу сільського господарства на навколишнє середовище. Екологічний моніторинг, 8(2), 112-120.
Мельник О. І. (2021). Забруднення по-вітря транспортом: наслідки та шляхи змен-шення. Вісник екології, 15(5), 45-50.
Черкасов О. М. (2022). Управління відхо-дами: сучасний стан та перспективи. Еко-логічні дослідження, 4(3), 34-39.
Smith, P., et al. (2014). Agriculture, climate change, and the future of food systems. Science, 345(6192), 25-27.
Петрова Л. Г. (2021). Вплив антропоген-ного навантаження на біорізноманіття. Про-блеми екології, 7(2), 86-91.
Григоренко С. М. (2020). Водні ресурси та їх забруднення. Науковий журнал еко-логії, 9(4), 75-80.
Черненко А. В. (2023). Деградація ґрунтів: шляхи вирішення проблеми. Еко-логія та природокористування, 12(6), 45-50.
Українська екологічна асоціація (2020). Зміни клімату та їх наслідки для екосистем України. Київ: УЕА.
Воронов В. А. (2019). Актуальні пробле-ми забруднення водних ресурсів. Екологія та право, 6(3), 58-64.
Литвиненко І. В. (2022). Методи боротьби з деградацією ґрунтів в Україні. Науковий журнал екології, 14(1), 45-49.
Мельникова І. В. (2020). Фіторемедіація як метод рекультивації забруднених тери-торій. Екологія та природокористування, м. Київ, 9(4), 112-117
Гудзь В. К., Іванова Л. О. (2019). Біоре-медіація нафтових забруднень: сучасний стан і перспективи. Науковий журнал еко-логії, м. Харків, 13(2), 78-82.
Литвиненко С. В. (2021). Мікробіологічне очищення води від токсичних забруднюва-чів. Журнал водних ресурсів, м. Одеса, 14(6), 64-70.
Ellen MacArthur Foundation. (2019). The Circular Economy: A Powerful Force for Cli-mate Mitigation. Ellen MacArthur Foundation, м. Лондон.
Geissdoerfer, M., et al. (2017). The Circular Economy: A new sustainability paradigm? Journal of Cleaner Production, 143, 757-768.
