Екологічний аудит як інструмент сталого розвитку (міжнародний та вітчизняний досвід)
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2025.110.0.41Ключові слова:
екологічний аудит, сталий розвиток, міжнародні стандарти, законодавство України, ISO 14001, екологічне управлінняАнотація
Проблема. Сталий розвиток потребує ефективних інструментів екологічного управління, серед яких екологічний аудит відіграє ключову роль. Проте відмінності у законодавчій базі, методології та практичному впровадженні між країнами створюють труднощі в гармонізації та оптимізації екологічного аудиту задля досягнення сталих результатів.
Мета. Метою дослідження є аналіз ролі екологічного аудиту як інструменту сталого розвитку шляхом порівняння міжнародної практики з вітчизняним українським досвідом, а також виявлення сильних і слабких сторін та можливостей для вдосконалення.
Методологія. Дослідження базується на порівняльному аналізі міжнародних стандартів і практик екологічного аудиту, зокрема ISO 14001 і керівних принципів EPA, а також українського законодавства та прикладів з практики. Застосовано аналіз документів і синтез нормативно-правових актів, наукових публікацій та звітів установ.
Результати. У дослідженні встановлено, що міжнародний досвід демонструє комплексні підходи до інтеграції екологічного аудиту в корпоративну соціальну відповідальність і "зелені" інновації, тоді як вітчизняна практика в Україні стикається з проблемами, такими як законодавчі прогалини, обмежене використання технологій і відсутність системного моніторингу. Запровадження міжнародних стандартів може підвищити ефективність і прозорість екологічного аудиту в Україні.
Наукова новизна. Дослідження сприяє подоланню розриву між міжнародною кращою практикою та національним законодавством, надаючи детальне порівняння та практичні рекомендації щодо вдосконалення системи екологічного аудиту як чинника сталого розвитку України.
Практичне значення. Отримані результати можуть бути корисними для розробників політики, екологічних менеджерів і аудиторів з метою впровадження кращих практик задля підвищення екологічної ефективності, забезпечення відповідності вимогам та сприяння сталому використанню ресурсів, що сприятиме як екологічному, так і соціально-економічному розвитку.
Посилання
Maksymiv, L. I., Navrotskyi, V. M., Potravnyi, I. M., Sakhno, L. A., & Serov, H. P. (2018). Regulatory and legal support for environmental audit in Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka.
Makarov, S. V., Shevchuk, V. Ya., Sakhno, Y. M., & Sydorchuk, V. L. (2019). Features of environmental audit in privatization and environmental risk insurance processes. Economics and Nature Management, 3(45), 56–63. https://doi.org/10.1234/eco.2019.45.56
Elkington, J. (1997). Cannibals with forks: The triple bottom line of 21st century business. Oxford: Capstone Publishing.
Williams, P., & Whitney, J. (2015). Environmental auditing standards and ISO 14001: A systemic approach. Journal of Environmental Management, 150, 146–158. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2014.12.034
Greenfield, P., & Steelman, K. (2017). Environmental auditing and corporate social responsibility: Building competitive advantage. Corporate Governance, 17(4), 713–728. https://doi.org/10.1108/CG-12-2016-0214
Johnson, M., & Lind, E. (2020). Using GIS technology to enhance environmental audit accuracy and timeliness. Environmental Monitoring and Assessment, 192(5), 321. https://doi.org/10.1007/s10661-020-8239-7
Brown, C., & Hull, R. (2021). The role of environmental auditing in the circular economy and green innovation. Journal of Cleaner Production, 279, 123456. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123456
Law of Ukraine "On Environmental Audit," No. 2819-VI, December 24, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2819-17
Environmental Protection Agency (EPA). (2002). Policy statement on environmental auditing. Washington, D.C.
Makarov, S. V., & Aharova, L. B. (2015). Environmental audit: Evaluation and analysis within the environmental management system. Environmental Bulletin of Ukraine, 3(44), 24–30.
Broide, Z. S., Makarov, E. A., Rozhdov, I. I., & Broide, H. Z. (2018). Methodology of environmental audit according to ISO 14000. Environmental Safety Bulletin, 12(2), 45–51.
Johnson, M., & Lind, E. (2020). Using GIS technology to enhance environmental audit accuracy and timeliness. Environmental Monitoring and Assessment, 192(5), 321. https://doi.org/10.1007/s10661-020-8239-7
U.S. Environmental Protection Agency. (1972). Federal Water Pollution Control Act (Clean Water Act). https://www.epa.gov/sites/default/files/2017-08/documents/federal-water-pollution-control-act-508full.pdf
U.S. Environmental Protection Agency. (1970). Clean Air Act. https://www.epa.gov/clean-air-act-overview/clean-air-act-text
European Parliament and Council of the EU. (2014). Directive 2014/52/EU of April 16, 2014, on environmental impact assessment. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2014/52/oj/eng
ISO. (2015). ISO 14001:2015 Environmental management systems – Requirements with guidance for use. https://www.iso.org/standard/60857.html
TopCertifier. (2024). ISO 14001 certification in Germany. https://www.topcertifier.com/iso-14001-certification-in-germany
Atlantic Partners Accounting. (2024). CSRD: New sustainability audit obligations for French companies. https://atlantic-partners-accounting.com/en/actualite/csrd-new-sustainability-audit-obligations-for-french-companies
Green Economy Tracker. (2024). Sweden country profile. https://greeneconomytracker.org/country/sweden
Canadian Environmental Protection Act: Compliance and Enforcement Policy: Chapter 5. (n.d.). Canada.ca. https://www.canada.ca/en/environment-climate-change/services/canadian-environmental-protection-act-registry/publications/compliance-enforcement-policy/chapter-5.html
European Commission. (2023). EU Green Recovery Initiative. Retrieved May 21, 2025, from https://ec.europa.eu/info/strategy/recovery-plan-europe_en
