Дослідження впливу сірководневого окрихчування на структуру та властивості марганцевої сталі

Автор(и)

  • Діана Борисівна Глушкова Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 61002, Україна, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 25, Україна
  • Володимир Миколайович Волчук Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 49600, м. Дніпро, вул. арх. О.Петрова, 24-а, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2025.110.0.16

Ключові слова:

марганцева сталь 30Г2, механічні властивості, H₂S-середовище, воднева крихкість, фрактографічний аналіз, термічна обробка, нафтогазові трубопроводи

Анотація

Дослідження присвячене вивченню механічних властивостей марганцевої сталі марки 30Г2, яка широко застосовується для виготовлення муфтових труб у нафтогазовій промисловості. Метою роботи було оцінити вплив агресивного H₂S-середовища на характеристики міцності та пластичності сталі, а також проаналізувати зміни в механізмах руйнування для розробки рекомендацій щодо підвищення її експлуатаційної надійності. Експериментальні випробування проводилися на зразках сталі 30Г2 у двох станах: вихідному (після термічної обробки) та після тривалої витримки в H₂S-середовищі (720 годин за методикою MCKP0I-85). У вихідному стані сталь продемонструвала високі механічні характеристики: межа міцності (σВ) склала 842 МПа, межа плинності (σT) – 736 МПа, відносне подовження (δ5) – 19,6%, а відносне звуження (ψ) – 65,6%. Ці показники значно перевищують стандартні значення для сталі 30Г2, що свідчить про ефективність застосованого термозміцнення. Після впливу H₂S-середовища спостерігається незначне зниження характеристик міцності (на 2–3%), що вказує на стійкість сталі до деградації міцності в агресивних умовах. Водночас пластичність зазнала більш помітного зниження: відносне подовження та звуження зменшилися на 10–13%. Незважаючи на це, значення пластичності залишилися в межах, достатніх для забезпечення надійної експлуатації муфтових труб. Після впливу H₂S-середовища відмічено перехід до більш крихкого характеру руйнування, що супроводжувалося появою водневих тріщин. Ці зміни пов’язані з проникненням водню в мікроструктуру сталі, що спричиняє локальну крихкість і зниження пластичності. Отримані результати підтверджують придатність модифікованої сталі 30Г2 для використання в муфтових трубах нафтогазових трубопроводів, які експлуатуються в агресивних H₂S-середовищах. Водночас виявлені зміни в пластичності та характері руйнування вказують на необхідність подальшої оптимізації хімічного складу сталі та режимів термічної обробки. Зокрема, пропонується розглянути введення легуючих елементів, що підвищують стійкість до водневої крихкості, а також вдосконалення технологій термообробки для мінімізації внутрішніх напружень і дефектів мікроструктури. Ці заходи сприятимуть підвищенню довговічності та надійності труб у складних експлуатаційних умовах.

Біографії авторів

Діана Борисівна Глушкова, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 61002, Україна, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 25

д.т.н., проф., зав. каф. технології металів та матеріалознавства

Володимир Миколайович Волчук, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 49600, м. Дніпро, вул. арх. О.Петрова, 24-а

д.т.н., проф., зав. каф. матеріалознавства та обробки матеріалів

Посилання

P. Andrenko, A. Rogovyi, I. Hrechka, S. Khovanskyi, M. Svynarenko, Journal of Physics: Conference Series, 1741(1) (2021) https://doi.org/10.1088/1742-6596/1741/1/012024

Y. Gutarevych, V. Mateichyk, J. Matijošius, A. Rimkus, I. Gritsuk, O. Syrota, Y. Shuba, Energies, 13(5), 1076 (2020) https://doi.org/10.3390/en13051076

G.I. Zaginaylov, V.I. Shcherbinin, K. Schuenemann, M.K. Thumme, IEEE Transactions on Plasma Science, 34(3), 512 – 517 (2006) https://doi.org/10.1109/TPS.2006.875760

V. Maslova, R. Nastase, G. Veryasov, N. Nesterenko, E. Fourré, C. Batiot-Dupeyrat, Pro-gress in Energy and Combustion Science, 101, 101096 (2024) https://doi.org/10.1016/j.pecs.2023.101096

K.M. Vafaeva, M. Dhyani, P. Acharya, K. Parik, S. Ledalla, Bio Web of Conferences, 86, 01111 (2024) https://doi.org/10.1051/bioconf/20248601111

D.B. Hlushkova, O.D. Hrinchenko, L.L. Kostina, A.P. Cholodov, Problems of Atomic Sci-ence and Technology, 1(113), 181-188 (2018).

B. Trembach, I. Trembach, V. Maliuha et al., Int. J. Adv. Manuf. Technol. 137, 4685–4711 (2025) https://doi.org/10.1007/s00170-025-15414-0

M. Krbata, M. Kohutiar, J. Escherova et. al. Applied Mechanics, 6(1), 16. (2025). https://doi.org/10.3390/applmech6010016

N.E. Kalinina, D.B. Glushkova, A.I. Vo-ronkov, V.T. Kalinin, Functional Materials, 26(3), 514–518 (2019) https://doi.org/10.15407/fm26.03.514

D.B. Hlushkova, A.V. Kalinin, N.E. Kalini-na, V.M. Volchuk, V.A. Saenko, A.A. Efimenko, Problems of Atomic Science and Technology, 144(2), 126 (2023) https://doi.org/10.46813/2023-144-126

D. Leontiev, O.I. Voronkov, V. Korohod-skyi, D. Hlushkova, I. Nikitchenko, E. Teslenko, O. Lykhodii, SAE Technical Paper, 2020-01-2222 (2020) https://doi.org/10.4271/2020-01-2222

A.I. Borovkov, K.M. Vafaeva, N.I. Vatin, I. Ponyaeva, Construction Materials and Products, 7(4), 7 (2024) https://doi.org/10.58224/2618-7183-2024-7-4-7

M. Rajendran, M. Arumugam, L. Sourirajan et. al., Results in Engineering, 26, 104614 (2025) https://doi.org/10.1016/j.rineng.2025.104614

K.M. Vafaeva, N.I. Vatin, D.F. Karpov, V. Romanovski, Materials Research Express. 12, 075307 (2025) https://doi.org/10.1088/2053-1591/adf161

C. Ding, L. Jiang, J. Xu, S. Guo, J. Zhang, P. Xiong, Z. Piao, International Journal of Bifurca-tion and Chaos, 35(08), 2550098 (2025) https://doi.org/10.1142/S0218127425500981

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-01

Номер

Розділ

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО