Дослідження впливу сірководневого окрихчування на структуру та властивості марганцевої сталі
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2025.110.0.16Ключові слова:
марганцева сталь 30Г2, механічні властивості, H₂S-середовище, воднева крихкість, фрактографічний аналіз, термічна обробка, нафтогазові трубопроводиАнотація
Дослідження присвячене вивченню механічних властивостей марганцевої сталі марки 30Г2, яка широко застосовується для виготовлення муфтових труб у нафтогазовій промисловості. Метою роботи було оцінити вплив агресивного H₂S-середовища на характеристики міцності та пластичності сталі, а також проаналізувати зміни в механізмах руйнування для розробки рекомендацій щодо підвищення її експлуатаційної надійності. Експериментальні випробування проводилися на зразках сталі 30Г2 у двох станах: вихідному (після термічної обробки) та після тривалої витримки в H₂S-середовищі (720 годин за методикою MCKP0I-85). У вихідному стані сталь продемонструвала високі механічні характеристики: межа міцності (σВ) склала 842 МПа, межа плинності (σT) – 736 МПа, відносне подовження (δ5) – 19,6%, а відносне звуження (ψ) – 65,6%. Ці показники значно перевищують стандартні значення для сталі 30Г2, що свідчить про ефективність застосованого термозміцнення. Після впливу H₂S-середовища спостерігається незначне зниження характеристик міцності (на 2–3%), що вказує на стійкість сталі до деградації міцності в агресивних умовах. Водночас пластичність зазнала більш помітного зниження: відносне подовження та звуження зменшилися на 10–13%. Незважаючи на це, значення пластичності залишилися в межах, достатніх для забезпечення надійної експлуатації муфтових труб. Після впливу H₂S-середовища відмічено перехід до більш крихкого характеру руйнування, що супроводжувалося появою водневих тріщин. Ці зміни пов’язані з проникненням водню в мікроструктуру сталі, що спричиняє локальну крихкість і зниження пластичності. Отримані результати підтверджують придатність модифікованої сталі 30Г2 для використання в муфтових трубах нафтогазових трубопроводів, які експлуатуються в агресивних H₂S-середовищах. Водночас виявлені зміни в пластичності та характері руйнування вказують на необхідність подальшої оптимізації хімічного складу сталі та режимів термічної обробки. Зокрема, пропонується розглянути введення легуючих елементів, що підвищують стійкість до водневої крихкості, а також вдосконалення технологій термообробки для мінімізації внутрішніх напружень і дефектів мікроструктури. Ці заходи сприятимуть підвищенню довговічності та надійності труб у складних експлуатаційних умовах.
Посилання
P. Andrenko, A. Rogovyi, I. Hrechka, S. Khovanskyi, M. Svynarenko, Journal of Physics: Conference Series, 1741(1) (2021) https://doi.org/10.1088/1742-6596/1741/1/012024
Y. Gutarevych, V. Mateichyk, J. Matijošius, A. Rimkus, I. Gritsuk, O. Syrota, Y. Shuba, Energies, 13(5), 1076 (2020) https://doi.org/10.3390/en13051076
G.I. Zaginaylov, V.I. Shcherbinin, K. Schuenemann, M.K. Thumme, IEEE Transactions on Plasma Science, 34(3), 512 – 517 (2006) https://doi.org/10.1109/TPS.2006.875760
V. Maslova, R. Nastase, G. Veryasov, N. Nesterenko, E. Fourré, C. Batiot-Dupeyrat, Pro-gress in Energy and Combustion Science, 101, 101096 (2024) https://doi.org/10.1016/j.pecs.2023.101096
K.M. Vafaeva, M. Dhyani, P. Acharya, K. Parik, S. Ledalla, Bio Web of Conferences, 86, 01111 (2024) https://doi.org/10.1051/bioconf/20248601111
D.B. Hlushkova, O.D. Hrinchenko, L.L. Kostina, A.P. Cholodov, Problems of Atomic Sci-ence and Technology, 1(113), 181-188 (2018).
B. Trembach, I. Trembach, V. Maliuha et al., Int. J. Adv. Manuf. Technol. 137, 4685–4711 (2025) https://doi.org/10.1007/s00170-025-15414-0
M. Krbata, M. Kohutiar, J. Escherova et. al. Applied Mechanics, 6(1), 16. (2025). https://doi.org/10.3390/applmech6010016
N.E. Kalinina, D.B. Glushkova, A.I. Vo-ronkov, V.T. Kalinin, Functional Materials, 26(3), 514–518 (2019) https://doi.org/10.15407/fm26.03.514
D.B. Hlushkova, A.V. Kalinin, N.E. Kalini-na, V.M. Volchuk, V.A. Saenko, A.A. Efimenko, Problems of Atomic Science and Technology, 144(2), 126 (2023) https://doi.org/10.46813/2023-144-126
D. Leontiev, O.I. Voronkov, V. Korohod-skyi, D. Hlushkova, I. Nikitchenko, E. Teslenko, O. Lykhodii, SAE Technical Paper, 2020-01-2222 (2020) https://doi.org/10.4271/2020-01-2222
A.I. Borovkov, K.M. Vafaeva, N.I. Vatin, I. Ponyaeva, Construction Materials and Products, 7(4), 7 (2024) https://doi.org/10.58224/2618-7183-2024-7-4-7
M. Rajendran, M. Arumugam, L. Sourirajan et. al., Results in Engineering, 26, 104614 (2025) https://doi.org/10.1016/j.rineng.2025.104614
K.M. Vafaeva, N.I. Vatin, D.F. Karpov, V. Romanovski, Materials Research Express. 12, 075307 (2025) https://doi.org/10.1088/2053-1591/adf161
C. Ding, L. Jiang, J. Xu, S. Guo, J. Zhang, P. Xiong, Z. Piao, International Journal of Bifurca-tion and Chaos, 35(08), 2550098 (2025) https://doi.org/10.1142/S0218127425500981