Функція просодії у невербальному спілкуванні
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2024.107.0.167Ключові слова:
просодія, невербальне спілкування, інтонація, емоційний вираз, міжособистісна взаємодія, культурний контекстАнотація
Анотація. Проблема. Просодія, яка охоплює ритм, інтонацію та наголос у мові, здійснює основну функцію в невербальному спілкуванні. Проте її значення часто недооцінюється, і багато аспектів просодії залишаються недостатньо вивченими. Це створює складності в розумінні того, як просодичні елементи впливають на сприйняття емоцій, намірів і соціальних сигналів у різних комунікаційних контекстах. Відсутність чітких знань про просодію може призводити до непорозумінь у міжособистісних взаємодіях. Мета. Метою цього дослідження є визначення функції просодії у невербальному спілкуванні, зокрема її вплив на емоційне сприйняття та інтерпретацію повідомлень. Дослідження має на меті з’ясувати, як такі просодичні характеристики, як зміна тональності, ритму та наголосу, можуть змінювати сприйняття та розуміння висловлювань у різних культурних контекстах. Методологія. Дослідження використовує змішаний підхід, об’єднуючи якісні та кількісні методи. Основні етапи складаються з таких процесів: аудіозаписи розмов між учасниками з різних культур, що дозволить вивчити різноманітність просодичних характеристик; аналіз аудіозаписів для визначення просодичних варіацій; проведення інтерв’ю зі слухачами для аналізу їхніх відгуків щодо сприйняття просодичних елементів; використання анкетування, під час якого учасники оцінюватимуть свої емоційні реакції на просодичні варіації, що дозволить виявити зв’язки між просодією та емоційним сприйняттям; порівняння сприйняття просодії серед учасників з різних культур для з’ясування впливу культурних чинників на інтерпретацію просодичних сигналів. Оригінальність. Це дослідження пропонує новий погляд на вивчення просодії, акцентуючи увагу на її культурних аспектах. Вивчення просодичних характеристик у різних культурних контекстах дозволяє визначити як універсальні, так і специфічні патерни сприйняття. Ця робота може стати основою для подальших досліджень у галузі лінгвістики, психології та соціології. Практична цінність. Результати дослідження можуть бути корисними в кількох сферах. У терапевтичних умовах знання про просодію може
допомогти спеціалістам покращити комунікацію з клієнтами. У навчальних закладах результати можуть бути використані для розроблення нових методів навчання, які містять використання просодії для залучення учнів. Крім того, в умовах цифрового спілкування результати можуть вплинути на розробленя голосових технологій, роблячи їх більш чутливими до емоційних нюансів, що підвищить якість взаємодії між людьми та машинами. Таким чином, дослідження функції просодії у невербальному спілкуванні має потенціал значно покращити розуміння комунікаційних процесів, сприяючи ефективнішому спілкуванню в різних сферах життя.
Посилання
Auer, P. (2007). Language in Interaction: аn Introduction to Conversation Analysis. Cambridge University Press.
Bhanja, S. (2013). Prosody and Emotion in Speech Communication. International Journal of Advances in Engineering & Technology. 6(5). 1979–1986.
Duffy, R. (2008). The Role of Prosody in Nonverbal Communication. In The Cambridge Handbook of Pragmatics. Рp. 391–413. Cambridge University Press.
Krahmer, E., & Swerts, M. (2001). On the Workings of Prosodic Cues in Conversation. Journal of Pragmatics. 33(2). 159–182.
Ladd, D. R. (2008). Intonational Phonology. Cambridge University Press.
Martin, J. R., et al. (2014). The Prosodic Marking of Emotion in Speech: A Review of the Literature. Language and Speech. 57(1). 1–18.
McLennan, C. T., & Lu, X. (2010). The Effect of Prosody on Emotion Recognition in Speech. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 53(4). 1030–1041.
Pisanski, K., & Rendall, D. (2011). The Effect of Voice Pitch on Perceived Attractiveness and Trustworthiness. Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance. 37(1). 115–129.
Scherer, K. R. (2003). Vocal Communication of Emotion: A Review of Research Paradigms. Speech Communication. 40(1–2). 227–256.
Scherer, K. R., & Bänziger, T. (2008). Emotion in Language: The Role of Prosody. In Handbook of Emotions. Guilford Press. Рp. 430–444). Guilford Press.
Spreng, R. N., & Mar, R. A. (2012). The Influence of Prosody on Nonverbal Communication. Psychological Science. 23(9). 1047–1053.
Trubetskoy, N. S. (1939). Principles of Phonology. University of California Press.
Xu, Y. (2005). Prosody in Speech Communication: An Overview. Speech Communication. 47(2). 103–114.
Banga, A., & Kasperek, T. (2015). Prosody as a Multimodal Tool in Communication. Journal of International Communication Research. 3(1). 45–62.
F0 influences on prosodic features in discourse. (2015). Journal of Phonetics. 53. 1–11.
