МОДЕЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРИСКОРЕНОГО РУХУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ ПІД ЧАС КООРДИНОВАНОГО РУХУ
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2023.101.0.168Ключові слова:
організація дорожнього руху, план координації, зсув фаз світлофорного регулювання, прискорення автомобілю, рівномірний рух, транспортний потік, випадкова величина, статистична залежністьАнотація
Координоване управління дорожнім рухом відомо як прогресивний метод управління на магістралях міст, тому що сприяє підвищенню пропускної спроможності елементів транспортної мережі, безпеки дорожнього руху та зменшенню часу пересування транспортного потоку за рахунок організації безупинного руху на ділянках координації. Розробка планів координованої роботи суміжних світлофорів на міських вулицях вимагає узгодження параметрів управління з умовами руху на обраному для координації фрагменті вулично-дорожньої мережі. Одним з таких параметрів, необхідних для координації, є раціональна величина зсуву фаз циклу світлофорного регулювання, яка визначається на основі часу проїзду автомобілями перегону між регульованими перехрестями. Зараз для цього зазвичай використовується час отриманий діленням довжини перегону на розраховану швидкість руху зеленої хвилі. Але в умовах високого трафіку, для яких побудова плану координації є найбільш актуальним питанням, з перехрестя першими відправляються автомобілі, які прибули до нього з другорядних напрямків. Вони стартують з місця і відповідні моделі оцінки часу проїзду перегону мають засновуватися як на рівномірному, так і на прискореному русі. Визначити останні набагато складніше і задля вирішення цього питання створений новий метод розрахунку параметрів лінійної моделі убуваючого прискорення, який дозволяє оцінювати їх в конкретних умовах руху на підставі знання двох величин: довжини перегону і випадкового часу його безперешкодного проїзду. Цей метод був перевірений на експериментальних даних і підтвердив свою працездатність. Було визначено параметри лінійної моделі убуваючого прискорення і швидкість рівномірного руху а, які виявилися подібними до загальновідомих моделей прискореного руху.
Посилання
Long, G., 2000. Acceleration Characteristics of Starting Vehicles. Transportation Research Record 1737, TRB, National Research Council, Washington, D.C. Pp. 58-70. DOI: https://doi.org/10.3141/1737-08
Bham, G.H., Benekohal R.F. 2001. Acceleration behavior of drivers in a platoon. PROCEEDINGS of the First International Driving Symposium on Human Factors in Driver Assessment, Training and Vehicle Design. Pp. 280-285. DOI: https://www.academia.edu/3167198/Acceleration_Behavior_of_Drivers_in_a_Platoon
Haas R., Inman V., Dixson A., and Warren D., 2004. Use of Intelligent Transportation System Data to Determine Driver Deceleration and Acceleration Behavior. Transportation Research Record 1899, TRB, National Research Council, Washington, D.C. Pp. 3-10. DOI: https://doi.org/10.3141/1899-01
Fadhloun K., Rakha Y., and Abdelkefi A., 2005. A Vehicle Dynamics Model for Estimating Typical Vehicle Accelerations. Transportation Research Record 2491, TRB, National Research Council, Washington, D.C. Pp. 61-71. DOI: https://doi.org/10.3141/2491-07
Hua W., Donnell E.T., 2010. Models of acceleration and deceleration rates on a complex two-lane rural highway: Results from a nighttime driving experiment. Transportation Research Part F 13, Pp. 397-408. DOI: https://doi.org/10.1016/j.trf.2010.06.005
Bogdanović V., Ruškić N., Papić Z., Simeunović M., 2013. The Research of Vehicle Acceleration at Signalized Intersections. Promet – Trafic & Transportation, Vol. 25, № 1, Pp. 33-42. DOI: https://doi.org/10.7307/ptt.v25i1.1245
Yang G., Xu H., Tian Z., Zhao Y., 2015. Acceleration Characteristics at Metered On-Ramps. Transportation Research Record 1899, TRB, National Research Council, Washington, D.C. Pp. 1-9. DOI: https://doi.org/10.3141/2484-01
Bokare P.S., Maurya A.K., 2017. Acceleration-Deceleration Behaviour of Various Vehicle Types. Transportation Research Procedia 25, Pp. 4733–4749. DOI: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2017.05.486
Qu Y., Zhao Q., Liu Sh., Qu W., Li J., 2018. Determination of freeway acceleration lane length for smooth and safe truck merging. Final Report of Center for Advanced Multimodal Mobility Solutions and Education 2018 Project 13. – 49 P. https://rosap.ntl.bts.gov/view/dot/61500/dot_61500_DS1.pdf
