ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКИХ АГРЕГАЦІЙНИХ СТАНДАРТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ЮРИДИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2018.83.0.125Ключові слова:
система підтримки прийняття рішень, вища освіта, норми нечіткої агрегаціїАнотація
Вищі навчальні заклади прагнуть допомогти своїм випускникам знайти роботу, яка більше відповідає їхнім особистим рисам. Випускники права можуть подати заявку на роботу на безліч різних посад. Деякі з них вимагають спілкування з клієнтами щодня, як, наприклад, адвокат, а інші вимагають підготовки юридичних документів індивідуально. Випускники також відрізняються за бажанням та спроможністю працювати з людьми або самостійно готувати документи. Коли треба описати особливість особи, часто використовують такі фрази, як "особа повинна добре управляти стресовою ситуацією", "не може залишити все в останню мить" тощо. Застосування класичної логіки для цієї ситуації не є зручним, оскільки це дуже рідкісна ситуація, коли є людина, яка повністю володіє розглянутою ознакою або взагалі не володіє нею. Набагато частіше люди мають обговорювану рису на певному рівні. Через це, набагато краще використовувати нечітку логіку, яка є багатозначною. Нечіткі логіки дозволяють моделювати рівень істинних речень, таких як, наприклад, "Адвокати повинні дуже люблять працювати з людьми, добре працювати під тиском часу і не повинні бути належними при підготовці правил або векселів".В роботі представлена математична модель інформаційної системи, призначена для аналізу ознак випускників та різних вимог до роботи, з тим щоб допомогти випускникам юридичних наук вибирати вид роботи, до якої звертатися. Модель побудована на базі нечітких агрегаційних норм.Посилання
A. Nowak-Gruca, Aplikacja, budżetówka, korporacja czy uczelnia?, Mentor: Prawo, https://dopierwszejpracy.pl/aleksandra-nowak-gruca/aplikacja-budzetowka-korporacja-czy-uczelnia, [11.03.2018].
Paprocki M., Co dalej po studiach prawniczych? Tendencyjnie, edukacjaprawnicza.pl, 2013, http://www.edukacjaprawnicza.pl/co-dalej-po-studiach-prawniczych-tendencyjnie/, [11.03.2018].
Perendyk R., Od czego zacząć, aby zrobić karierę w zawodzie prawnika…, JobFitter, 2018, http://www.jobfitter.pl/kariera/od-czego-zaczac-aby-zrobic-kariere-w-zawodzie-prawnika, [11.03.2018].
Rutkowski L., Metody i techniki sztucznej inteligencji, PWN, Warszawa, 2012.
Sokolov O., Osińska W., Mreła A., Duch W., Modeling of Scientific Publications Disciplinary Collocation Based on Optimistic Fuzzy Aggregation Norms, Advances in Intelligent Systems and Computing, Volume 853 Information Systems Architecture and Technology: Proceedings of 39th International Conference on Information Systems Architecture and Technology - ISAT 2018 Part II, ISBN 978-3-319-99995-1 , pp 145-156, (C) Springer Nature Switzerland AG 2019.
Wang, X., Ruan, D., Kerre E.E., Mathematics of Fuzziness - Basic Issues. Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2009.
Zadeh L., Fuzzy sets, Information and Control, vol. 8, 1965, pp. 338–353