DOI: https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2018.82.0.98

ПІДВИЩЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ БЕЗНІКЕЛЕВИХ СТАЛЕЙ ЛЕГОВАНИХ ТИТАНОМ ТА МОЛІБДЕНОМ

V. A. Bagrov

Анотація


В галузі робіт, пов’язаних зі зносостійким наплавленням проведені численні дослідження, розроблені високоефективні способи ручного і механізованого наплавлення, наплавочні матеріали з поліпшеними показниками.
Службові характеристики наплавленого металу, призначеного для роботи в різних умовах зносу, визначаються, перш за все, системою легування і як наслідком цього, різним фазовим складом і структурою. При цьому найменш сприятливою фазової складової є ферит, оскільки має невисокий рівень твердості, зносостійкості, в’язкості і опірності руйнуванню.
Для відновлювального наплавлення широке застосування отримали сплави з бейнітною, мартенситно-аустенітною і мартенситною матрицями, в тому числі і мартенситностаріючі. Однак значний зміст дефіцитних дорогих елементів (нікель, мідь, кобальт, молібден, вольфрам) в мартенситностаріючих сплавах обмежує їх застосування. Зараз виникла необхідність в розробці ресурсозберігаючих сплавів.
Методика проведення дослідження включала розробку наплавочних порошків, автоматичну наплавку з подальшим вивченням структури і фазового складу на зразках наплавленого металу.
В результаті проведеного дослідження встановлено, що при багатошаровому наплавленні попередні валики нагріваються вище точки АС1. У процесі охолодження дільниць, нагрітих вище точки АС1, витримка в інтервалі найменшої стійкості аустеніту залежить від погонної енергії наплавлення і температури попередніх шарів. Наступні тепловкладення сприятимуть ізотермічному розпаду аустеніту та відпуску мартенситу, якщо він був в структурі металу. Утворенню сорбіту, з вище викладеного, сприяє: порівняно повільне охолодження, пов’язане зі зміною обсягу зварювальної ванни, локальне підвищення температури початку мартенситного перетворення (утворення карбідів і зниження вуглецю в твердому розчині), наявність хрому і значної кількості марганцю. При цьому наявність титану в кількості 1,6–2,0 % при вмісті вуглецю 0,4–0,5 % дозволяє отримати безвуглецеву матрицю з карбідної зміцнюючої фазою. Твердість наплавленого металу в порівнянні з мартенситно-трооститною структурою знижується на 4 – 6 HRCе.


Ключові слова


титан; наплавка; карбіди; легований порошок; структура

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Kalyanov, V.N. (1997). Struktura i kharakterystyka yznosostojkogo ekonomnolegy`rovannogo naplavlennogo metalla. [Structure and Performance Wear-resistant Economically Allows Building-up Welding Metal]. Svarochnoe proy`zvodstvo. – Welding Manufacture, 4, 13-17 [in Russia].

Mykaelyan, G.S., Ryabcev, Y.A., Vasylev V.G. et al. Prymenenye stalej PNP v kachestve naplavochnyx materyalov dlya povishenya ustalostnoj prochnosty naplavlennikh detalej. [Application of Steels TPT in Quality Building-up Materials for Fatigue Resistance Heightening Building-up Details.]. Avtomat. svarka. – Automatic Welding, 10, 34-36 [in Russia].

Potapov, N.N. (1979). Osnovi vybora flyusov pry svarke stalej. [The Fundamentals of a Choice of Fluxes at Welding of Steels]. Moscow: Mashynostroenye, [in Russia]..

Pilyushenko, V.L., Vinokur, B.B. & Kondratyuk, S.E. Spravochnik po prakticheskomu metallo-vedeniyu [Handbook of practical metalscience]. Kiev: Tekhnіka, [in Russia].

Lyvshycz, L.S. & Khakymov, A.Y. (1980). Metallovedenye svarky y termycheskaya obrabotka svarnykh soedynenyj [Metallscience of welding and heat treatment of welded connections]. Moscow: Mashynostroenye, [in Russia].

Pykering, F. B. (1982). Fyzycheskoe metalovedenie y razrabotka stalei [Physical metall¬science and working out of steels]. Moscow: Metallurgy, [in Russia].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Кальянов В.Н. Структура и характеристика износостойкого экономнолегированного наплавленного металла // Сварочное производство. – 1997. - №4. С.13-17.

2. Применение сталей ПНП в качестве наплавочных материалов для повышения усталостной прочности наплавленных деталей. /Г.С. Микаелян, И.А. Рябцев, В.Г. Васильев и др. // Автомат. сварка. – 1993. - №10. – С.34-36.

3. Потапов Н.Н. Основы выбора флюсов при сварке сталей. – М.: Машиностроение, 1979. – 168 с.

4. Справочник по практическому металловедению / В.Л. Пилюшенко, Б.Б. Винокур, С.Е. Кондратюк и др. – К.: Техніка, 1984. – 135 с.

5. Лившиц Л.С., Хакимов А.Я. Металловедение сварки и термическая обработка сварных соединений. – М.: Машиностроение, 1980. – 336 с.

6. Пикеринг Ф.Б. Физическое металловедение и разработка сталей / Под ред. Г.В. Щербинского. – М.: Металлургия, 1982. – 184 с.