ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗМІРУ ЗАМОВЛЕННЯ З УРАХУВАННЯМ ВИТРАТ НА ДОСТАВКУ ВАНТАЖІВ
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2018.81.0.81Ключові слова:
логістика, управління запасами, економічний розмір замовлення, транспортування, іммобілізація коштів, витрати, оптимізаціяАнотація
Задача визначення економічного розміру замовлення є найбільш затребуваною в системах управління запасами. Від точності визначення цього параметра залежить якість обслуговування клієнтури, рівень сервісу і витратність такого обслуговування. Огляд досліджень, спрямованих на вирішення даної проблеми, показав, що використовувані в наш час аналітичні моделі визначення економічного розміру замовлення базуються на припущенні про незалежність витрат на поповнення запасів від розміру замовлення, яке було зроблено ще на початку минулого століття. Крім того, витрати на зберігання замовлень не враховують іммобілізацію коштів, витрачених на придбання партії вантажу. Ці витрати можуть у кілька разів перевищувати витрати на саме зберігання вантажу на складі. Тому врахування складних взаємозвֹ’язків між витратами на поповнення і зберігання запасів з розміром замовлення дозволить більш повно враховувати витрати на управління запасами і більш точно визначати економічний розмір замовлення. Метою роботи є розробка аналітичної моделі визначення економічного розміру замовлення, яка враховує залежність витрат на поповнення запасів і витрат, пов’язаних з іммобілізацією грошових засобів, від розміру замовлення. Використані аналітичні методи визначення впливу розміру замовлення на витрати на доставку нової партії вантажу на склад, її зберігання та витрати, пов’язані з іммобілізацією грошових коштів, які були витрачені на придбання нової партії вантажу. Розроблена аналітична модель економічного розміру замовлення. Розроблено аналітичну модель, на відміну від раніше отриманих моделей, враховує складний взаємозв’язок між витратами на поповнення запасів і іммобілізацію коштів, з одного боку, та розміром замовлення – з іншого боку. Використання розробленої аналітичної моделі забезпечить більш точний розрахунок розміру замовлення, що дозволить максимально скоротити витрати на управління запасами при дотриманні гарантованого постачання клієнтів.Посилання
Harris, F.W. (1913). How Many Parts to Make at Once? Factory: The Magazine of Management, 10 (2), 135.
Wilson, R. H. (1934). A Scientific Routine for Stock Control. Harvard Business Review, 13, 116-128.
Uoters, D. Logistika (2003). Upravleniye tsepyu postavok [Logistics. Supply chain management]. Moscow: YuNITI-DANA, 503 [in Russian].
Stok, Dzh.R., Lambert, D.M. (2005). Strategicheskoye upravleniye logistikoy [Strategic management of logistics]. Moscow: INFRA-M, 797 [in Russian].
Shraybfeder, Dzh. (2006). Effektivnoye upravleniye zapasami [Effective stock management]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 304 [in Russian].
Brodetskiy, G.L. (2008). Upravleniye zapasami [Stock management]. Moscow: Eksmo, 352 [in Russian].
Obaidullah J. (2017). Reorder Level. Retrieved from: http: // accountingexplained.com/managerial/inventory/ management/reorder-level.
Vorkut, A.I. (1986). Gruzovyye avtomobilnyye perevozki [Cargo truck transportation]. Kyiv: Vishcha shkola, 440 [in Russian].