СУПУТНІ ПОРОДИ ВУГЛЕВИДОБУТКУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ МІНЕРАЛЬНИЙ РЕСУРС
DOI:
https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2026.112.0.32Ключові слова:
гірська порода вугільної промисловості, петрографічний аналіз, гідравлічна активність, модульна класифікація, будівельні матеріалиАнотація
Обґрунтовано ресурсну цінність незгорілих вугільних порід шахт Східного Донбасу. Ці породи містять аморфні фази й кристалічну частину, в якій є мінерали мусковіт, кварц і клінохлор. Породи визначаються як ультракислі. Спечені вугільні породи містять скляну фазу, в якій розподілені кристали мінералів: залізистих шпінелей, муліту, піроксенів (діопсиду й геде-нбергіту), що утворилися внаслідок протікання високотемпературних реакцій. Можливість використання вугільних порід у виробництві цементу підтверджено подібністю їх оксидного складу. Високий вміст Fe2O3 сприяє утворенню розплаву, в якому вапно краще реагує з іншими мінералами. Сумісна присутність Al2O3 й Fe2O3 призводить до утворення алюмоферитів Ca зі збільшеним вмістом алюмінату. Гідравлічну активність порід оцінювали за поглинанням вап-на. Високий вміст склофази, наявність Al2O3 й Fe2O3, висока гідравлічна активність порід роб-лять їх придатними для використання у виробництві вапняно-шлакових в’яжучих речовин, гли-ноземистого цементу та як коригувальних або активних добавок до портландцементного клі-нкеру. Способом додавання породи до сировинної суміші можна регулювати глиноземистий та глинітно-залізистий модулі.
Посилання
Gulieva A. A. (2019). Study of the surface pro-perties of minerals in the composition of tails of Dashkesan iron ores. Azerbaijan Chemical Journal. 4. 48‒53. https://doi.org/10.32737/0005-2531-2019-4-48-53
Savinykh P. A., Kipriyanov F. A., Palitsyn A. V., Zubakin A. S., Korotkov A. N. (2020). A new device for energy recovery from carbon-containing waste and plant biomass. Petroleum and Coal. 62. 516‒524.
Syvyj M. J., Ivanov Y. A., Panteleeva N. B., Varakuta O. M. (2023). The problem of rational use of mineral resources and mining waste in the context of sustainable development of regions. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci. 1254, 012134. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1254/
/012134
Wo´zniak Ju., Pactwa K. (2018). Overview of Polish Mining Wastes with Circular Economy Model and Its Comparison with Other Wastes. Sustainability. 10. 3994. https://doi.org/10.3390/ su10113994
Макеєва Д. О. (2013). Екологічна небезпека породних відвалів та шляхи вирішення про-блеми. Проблеми екології. 1(31). 43–48.
Dokoupilovа P., Houzar S., Seikora J. (2010). The mineral assemblages at the abandoned burning spoil-heaps in the Rocice-Oslavany coal field. Czech Republic. Acta Mus. Moraviae, Ski. geol. 95(1). 121–140.
Shalamanov V., Pershin V., Shabaev S., Boiko D. (2017). Justification of the optimal granulometric composition of crushed rocks for open-pit mine road surfacing. Paper presented at the E3S web of conferences. The 1 scientific practical conference “International innovative mining symposium”.
01006: 6.
Zhang L. (2013). Production of bricks from waste materials. A review. Construction and Building materials. 47. 643–655. https://doi.org/10.1016/
j.conbuildmat. 2013.05.043
Klassen V., Borisov I., Manuilov V., Khodykin E. (2017). Theoretical substantiation and efficiency of the use of coal waste as a raw material component in cement technology. Construction Materials. 8. 20–21.
Khobotova E., Ihnatenko M., Hraivoronska I., Kaliuzhna Iu. (2020). Coal Mining Waste as Raw Material for the Construction Industry. Petroleum and Coal. 62(3). 1112‒1120.
Misz-Kennan М., Fabiańska M. (2011). Ap-plication of organic petrology and geochemistry to coal waste studies. Intern. J. Coal Geology.
1–23. https://doi.org/10.1016/j.coal.2011.07.001
Gong D., Song Y., Wei Y., Liu C., Wu Yi., Zhang L., Cui H. (2019). Geochemical characteristics of Carboniferous coaly source rocks and natural gases in the Southeastern Junggar Basin, NW China: Implications for new hydrocarbon explorations. Intern. J. Coal Geology, 202. 171–189. https://doi.org/10.1016/j.coal.2018.12.006
Kotlyar V. D., Yavruian Kh. S. (2017). Thin issues products of processing waste heaps as raw materials for ceramic wall products. MATEC Web of Conferences 129. 05013. 4.
https://doi.org/10.1051/matecconf/201712905013
Дворкін Л. І., Мироненко А. В. (2019). Будіве-льні матеріали та вироби із застосуванням промислових відходів. Рівне: НУВГП. 298.
Gimén ez-García R., de la Villa Mencía R., Rubio V., Frías M. (2016). The transformation of coal-mining waste minerals in the pozzolanic reactions of cements. Minerals. 6. 64–74. https://doi.org/10.3390/min6030064
Khobotova E., Ihnatenko M., Kaliuzhna Iu., Hraivoronska I. (2021). Evaluation of radiation security of coal-mining and thermal power waste products. Petroleum and Coal. 63(2). 517‒524.
Lyalyuk V. P., Shmeltser E. O., Kassim D. A., Lyakhova I. A. (2020). Influence of the properties raw coal materials and coking technology on the granulometric composition of coke. Message 2. Granulometric composition of the coke as a function of the coal batch properties. Petroleum and Coal. 62(2). 309‒315.
Хоботова Е., Уханьова M. (2010). Методика визначення корисних властивостей промисло-вих відходів з метою їх утилізації в якості те-хнічних матеріалів. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 34221 UA.
Дворкін Л. І. (2019). Будівельні в’яжучі мате-ріали. Рівне: НУВГП. 622.
Болдирєв А. С., Золотов П. П. (1989). Будіве-льні матеріали. Довідник. 568 с.
Нестеровський В. А., Бортник С. Ю., Погорі-льчук Н. М., Ковтонюк О. В. (2011). Основи мінералогії та петрографії. Київ: Київський університет. 448.
Корнілович Б. Ю., Андрієвська О. Р., Племян-ніков М. М., Спасьонова Л. М. (2013). Фізична хімія кремнезему і нанодисперсних силікатів. Київ: Освіта України. 178.
Металічні і неметалічні корисні копалини України: в 2 т. Неметалічні корисні копалини. Київ; Львів, 2006. Т. 2.
Routschka G. (2004). Pocket manual refractory materials: basics structures-properties. Essen: Vulkan-Verlag. 512.
Чоботько І. І. (2022) Створення класифікації способів використання відходів вуглевидобут-ку. Фізико-технічні проблеми гірничого виро-бництва. 24. 128–141.
Митрохин О. В. (2019). Петрографія технічно-го каміння: навчальний посібник. Київ: Київ-ський університет. 110.
Сокольцов В. Ю., Токарчук В. В., Свідерсь-кий В. А. (2015). Використання термооброб-лених відвальних порід вуглевидобування у виробництві цементу. Technology audit and production reserves. 6/4(26). 55–58.
Книш І. Б. (2006) Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львів. ун-ту. Серія геологічна. 20. 111−123.
